злітати

I -а́ю, -а́єш, недок., злеті́ти, злечу́, злети́ш, док.

1) Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке-небудь місце. || Летячи, досягати якого-небудь місця. || Швидко й рівномірно підніматися вгору й опускатися вниз (про підкинуті вгору або розгойдувані предмети).

••

Зліта́ти в пові́тря — вибухати.

2) розм. Ідучи, їдучи і т. ін., дуже швидко підніматися на верх чого-небудь.

3) Летячи, опускатися звідки-небудь на щось. || перен. Несподівано з'являтися, виникати.

4) розм. Швидко, стрімко зіскакувати, з'їжджати, спускатися і т. ін. звідки-небудь.

5) Падати, зірвавшись звідки-небудь, відділившись од чогось. || перен. Зникати, пропадати, перестаючи існувати.

6) перен. Мимоволі, раптово вихоплюватися (про слова, вирази, зітхання і т. ін.). || Лунати, звучати (про звуки музичних інструментів, мелодії і т. ін.).

7) перев. док., з чого, перен., розм. Втратити посаду, місце роботи і т. ін.

8) перен., розм., рідко. Швидко минати, проходити (про час).

II -а́ю, -а́єш, док.

1) перех. Літаючи, побувати скрізь чи в багатьох місцях.

2) неперех. Літаючи, побувати де-небудь і повернутися назад.

3) неперех., розм. Дуже швидко куди-небудь збігати, з'їздити і т. ін. і повернутися назад.